Герб села Микитинці

Головна
Наше село

cropped-на-сайт.jpg

В центрі композиції щит, вверху прямокутний та заокруглений внизу. Щит розділений на три поля (синє, срібне, зелене).

На синьому полі постать Микити – засновника села, який в лівій руці тримає Хрест, а в правій чашу. Одягнутий у лляну туніку, а на плечах накинутий пурпуровий плащ.

Хрест зображений тому, що, згідно з історичною традицією, власник землі доручав досвідченому підприємцеві, т. зв. осадчому, заснувати нову оселю. У  нашому випадку Микитинці. Осадчий закликав поселенців, гарантуючи їм кільканадцять років свободи від усяких данин і обов’язків, щоб вони могли належно загосподаритися. На знак того, що кілька літ волі залишається в оселі, дідич або осадчий ставив т. зв. хрест свободи. Папський посол, нунцій Руджієрі, близько 1560 р. пише: «Коли пан хоче заснувати село або місто, то каже наперед поставити на голому полі хрест, у місці, що призначає на майдан, і вбити в цей хрест стільки цвяхів, кілько має бути літ, вільних від чиншу, данин або роботи. Тоді кожному вільно осідати й будуватися на цьому місці, а потім щороку витягають по одному цвяхові з хреста, поки їх усіх не витягнуть, – лише тоді починають платити чинш панові, який пан означив наперед, найчастіше з обов’язком робіт».

Чаша означає приналежність до священичого роду. В давнину церкви будували також осадники. Якщо такий осадчий мав ще й сина, то давав його в науку, старався висвятити й влаштувати на свою ж парохію. Часом і сам засновник села ставав священиком при храмі, що його сам побудував. Ймовірно, що микитинецька церква отримала титул саме від осадника Микити, який носив ім’я цього святого.

На срібному полі – герб власників Микитинців Мисловських «Топор». Мисловські володіли Микитинцями близько століття.

На зеленому полі зображений соловейко- свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Соловейко — найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Навіть люди рівняються на нього, тому і кажуть про талановитого співака: «Співає, як соловейко!». Його спів настільки високий і чистий, що людина, слухаючи соловейка, підноситься духом, очищується душевно і втішається серцем. Микитинці мають давню співочу традицію. У селі діють народні хори «Первоцвіт» (минуло 120 років) і «Сяйво», ансамблі «Відроджена пісня» та «Вишиванка», тріо «Цвіт папороті» тощо.

Щит розміщений у золотому картуші, верхня половина якого еклектична, а нижня утворена з колосків пшениці, унизу якої на стрічці чорними літерами написано “Микитинці”, під стрічкою на завитку зображена дата “1510”. Щит увінчаний золотою сільською короною.