Шановні односельці!

Ми живемо з вами у затишному і гарному селі Микитинцях. Впродовж  останніх 11 років ми спільно працювали над тим,  щоб у нас були  мережі освітлення, водопостачання і водовідведення, дороги та інші потрібні блага цивілізації. Ми змінили  село – і це велика праця і перемога громади! І хоч є ще над чим працювати, різниця між селом у 2005 і 2018 роках відчутна.  І надалі  лише від нас  залежить, чи наше село буде таким гарним, а то й кращим. Працюють на благо села багато людей. І нашому голові, і усім, хто докладає зусиль, щоб змінювати життя на краще, кажемо  щире «дякуємо».

На жаль, серед нас є ще люди, які  не поважають громаду, мають свої інтереси, далекі від громади,  не вміють і  не хочуть чи не вважають за потрібне підтримувати чистоту і порядок, а то й відкрито шкодять усякими способами. Ці псевдогерої відомі громаді, їх вчинки на їх совісті.

А ми поговоримо про ті ганебні вчинки і дії, які не личать будь-якій людині, в тому числі і микитинцям.

Розпочали прекрасний проект – розподіл побутового сміття. Повірте: це дуже важка і непроста праця, бо легко все складати (навіть роздільно), а немає ще легкої схеми, щоб вивезти, розсортувати і т.д. Але працюємо, бо ніхто не поміняє світ на краще, якщо самі не почнемо з себе. Велика вдячність Дорадчій раді учасників АТО,  приклад хлопців гідний наслідування. Однак у контейнерах, біля контейнерів знаходимо те, що там  не має бути.

Наголошуємо та звертаємо увагу, що контейнери є трьох видів:

• для пластику

• для паперу

• для скла.

НЕ ВИКИДАЙТЕ у контейнери жіночі бюстгалтери, дохлих тварин, дитячі речі і тому подібне.

Невже не зрозуміло, що контейнери не для цього.

Друга  актуальна проблема:

маємо мережі водовідведення на 90% території села. мало яка громада може таким фактом похвалитися. Але не усі з–поміж нас уміють це цінувати. Один найсвіжіший приклад: місяць мешканці вул. Зарічної були затоплені каналізаційними відходами, забито мережу на великому відрізку – від цього потерпали наші односельці.

Коли  кваліфіковані спеціалісти почали чистити, то разом із мешканцями села були вражені тим, що їм довелось витягувати.

Описати це важко! Одним словом – неподобство!

Третя проблема, про яку змушені говорити: догляд за  могилами своїх рідних – святий обов’язок кожного.

Але не викидайте те, що прибрали, на сусідні могили чи будь-де. Для цього є спеціально облаштоване  місце.

Таке місце як кладовище – це місце нашої пам’яті, нашої турботи про тих, кого вже з нами немає.

А ще кожен з нас має думати: а що я  можу зробити для своїх рідних, для свого села, для своїх друзів, односельців…  І робити добрі справи.! Найлегше гарний і добрий світ побудувати на папері, на язиці – а щоденною працею непросто!..

Звертаємося до усіх небайдужих : якщо бачите когось, хто робить негідні вчинки, повідомляйте сільську раду, поліцію. фіксуйте факти…

Не будьмо байдужі – будьмо господарями на своїй Богом даній нам землі!