Будьмо свідомі!

З настанням осені у с. Микитинцях, як і на всій території України, виникає проблема спалювання сухої рослинності та сміття. Виконавчий комітет Микитинецької сільської ради звертається до мешканців громади, членів садових товариств, керівників підприємств, установ та організацій із застереженням щодо категоричної заборони спалювання різного роду відходів на території села, адже це дуже шкодить здоров’ю громадян і суперечить нормам діючого законодавства.

Схильність до хвороб восени рідко пов’язують зі спалюванням листя і сухої трави, хоча кожен другий українець має алергію на дим. Такі шкідливі дії послаблюють імунітет половини жителів нашої країни. Слизова оболонка дихальних шляхів, подразнена димом, не здатна протистояти збудникам захворювань. Особливо погано тим, хто страждає від бронхітів, бронхіальної астми, ринітів чи тонзилітів.

Тонна тліючого листя виділяє ЗО кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин організму) та близько 9 кг мікрочастинок диму.

У димі опалого листя високий вміст сполук свинцю, ртуті, окису вуглецю, сірчистого ангідриду, сажі, оксиду азоту, вуглеводнів та інших важких металів. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, здатний викликати в людини ракові захворювання. При згорянні листя виділяється одна з найбільш токсичних синтетичних сполук — діоксин. Разом з димом у повітря потрапляють пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року.

Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яку люди рятують від колорадського жука шляхом розпилення отрути.

Окрім безпосередньої шкоди людському здоров’ю, спалювання рослинних залишків становить суттєву загрозу для природи: з листям згорають корисні комахи; руйнується ґрунтовий покрив (вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми), відбувається збіднення ґрунту; знищується насіння й коріння трав’янистих рослин; пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння; у 2-4 рази зростає промерзання ґрунту.

  • Крім того, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки;
  • зростає загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків;
  • погіршується видимість на дорогах, збільшується частота ДТП;
  • задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

За випалювання стерні, луків, пасовищ, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях, у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу згідно ст.77-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.

Крім того, згідно ст.245 Кримінального Кодексу України «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» порушник може нести і кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність осіб (керівників підприємств, господарств), які допускають спалювання сухої рослинності на своїй території.

Сьогодні в більшості міст України поширені такі методи «боротьби» з опалим листям:

  1. Використання для утеплення дерев, кущів, квітів способом нагортання його навколо них. Крім того, що цей шар буде тепло ізолюючим, при перепріванні листя утворюватиме додаткове тепло.
  2. Компостування. Для цього листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м, в основу купи вкладають шар землі до 25 см. Кожен із шарів листя не повинен перевищувати ЗО см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Він вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній — за 6-8. Аналогічно компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати його в якості добрива можна вже через рік після закладки. Корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Використовують компост також для прикореневої підкормки дерев і кущів.
  3. Приорати чи перекопати листя — знову ж цінне добриво.

АЛЬТЕРНАТИВА СПАЛЮВАННЮ:

Опале листя можна перетворювати у цінне добриво.

Як зазначають екологи, органічні відходи добре піддаються компостуванню — природному аеробному процесу розкладання за допомогою кисню та ґрунтових бактерій.

Подрібнене листя різних порід дерев треба змішати із землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1 та додати кухонні відходи, скошену траву або ж трохи азотного добрива (наприклад, сечі чи курячого посліду), радять фахівці.

Кожен вид органічних рештків необхідно укласти шарами, товщина яких не перевищує 15 сантиметрів, бо процес компостування загальмується.

Аби отримати багате гумусом добриво, необхідно дотримуватись певних умов. Місце для компостування повинно знаходитися за 15 метрів від джерела питної води, бути у напівзатінку та добре провітрюватись. Висота і ширина компостної маси не повинна перевищувати 100-150 сантиметрів, а от довжина може бути необмежена.

Компостування має три фази.

На першій фазі компост само розігрівається внаслідок хімічних реакцій до 65 градусів, при яких вмирає переважна більшість хвороботворних організмів і гине насіння бур’янів, разом з тим органічні рештки розкладаються при інтенсивній діяльності бактерій і мікроорганізмів.

Під час другої фази матеріали розкладаються на стійкі речовини, які утворюють гумус, температура починає знижуватися, компост стає бурого кольору і набуває структури ґрунту, а під час третьої — компост стає однорідним, пухким, темним і починає пахнути як лісовий ґрунт.

Компост, який визріває 12-24 місяців, необхідно перемішувати 1-4 рази, аби забезпечити доступ кисню у всі шари, а також поливати водою, утримуючи вологість на рівні 50-60%, додають експерти. Компостований матеріал на дотик повинен бути як добре викручений рушник. Закладати його потрібно у верхній шар ґрунту на глибину 7-10 см.

Якщо хочеться якнайшвидше отримати добриво з компостної купи, то рештки бажано дрібнити, а сам компост частіше перемішувати та поливати ЕМ-препаратами. Готове добриво має нагадувати пухкий родючий ґрунт і не смердіти гниллю.

Минулі статті про дану проблему:

Це маємо знати !   Ні – підпалам сухої трави!

Не допустіть спалювання трави та листя!

Не допустіть пожеж в екосистемах!

     
Please follow and like us:

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*